Типова програма кандидатського екзамену із спеціальності 13. 00. 01 за­гальна педагогіка та історія педагогіки розроблена авторським колективом: Сухомлинська О. В - страница 3

^ ВИХОВАННЯ І ШКОЛА ЕПОХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
Освіта у Візантії і її вплив на європейську середньовічну педагогічну дум­ку.

Основні традиції західноєвропейського виховання і навчання (релігійність і авторитарність виховних ідеалів кафедральних і монастирських шкіл, відхід від греко-римських зразків виховання і використання "семи вільних мистецтв" у навчанні, схоластика і її видатні представники - Фома Аквінський, П’єр Абеляр; рицарське виховання, виникнення і розвиток різних видів міських шкіл та університетів).

^ Педагогічна думка і школа епохи Відродження (ХІУ-ХУІ ст.). Педагогіч­на тріада: класична освіта з опорою на античність, фізичний розвиток і громад­ське виховання; педагогічні погляди Вітторино да Фельтре і його "Дім радості"; ідеї Т.Мора про загальну освіту для всіх дітей, про виховання молоді у процесі трудової діяльності; педагогічні погляди Еразма Роттердамського.

Представники Реформації (ХУ-ХУІ ст.) як проповідники ідей загального елементарного навчання міських дітей Катехизису рідною мовою, посилення незалежності школи від церкви і запровадження учительства як професії.
^ ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА У НОВИЙ І НАЙНОВІШИЙ ЧАС
Школа і педагогіка Західної Європи і Північної Америки у середині XVII -кінці ХVIII ст.

Педагогічні ідеї Я.Коменського і його "Велика дидактика" (принцип при-родовідповідності, вікова періодизація, перше у світовій педагогіці керівництво по дошкільному вихованню "Материнська школа", початкова школа як школа рідної мови, дидактичні принципи: наочність навчання, свідомість засвоєння предметів, системність викладу, посильність і міцність знань; класно-урочна система Коменського; його підручники; моральне виховання і роль дисциплі­ни). Готський шкільний статут (1642). Обгрунтування принципу поєднання навчання з продуктивною працею.

^ Педагогіка і школа за часів Просвітництва.

Педагогічні погляди Джона Локка (його трактат "Думки про виховання" як виклад принципів виховання джентельмена). Концепція природовідповідно-го виховання педагогічного роману "Еміль, або Про виховання" Жан-Жака Руссо (періодизація розвитку людини і узгоджені з нею завдання виховання, педоцентризм, критика догматики і станової системи виховання, ідеї вільного виховання).

Клод Анрі Гельвецій та його книга "Про розум" (ідеї перебудови освіти у демократичному дусі: індивідуалізація навчання, відмова від пріоритету церкви у формування моралі підростаючого покоління, вимога громадянського вихо­вання на "благо нації").

Педагогічні погляди Дені Дідро (принцип доступності загальної освіти, її безкоштовність і відокремлення від церкви; ідеї реформування освіти коллежів - концентричність викладу, розширення програми природничо-наукового циклу і звуження класичної освіти). Педагогічні ідеї і шкільні проекти за часів Фран­цузької революції ХУШ ст. Проект реорганізації системи народної освіти Ж.Кондорсе.

Німецька міська (латинська) школа і гімназія, англійські і американські граматичні школи, французькі коллежі як головні заклади повної загальної освіти у ХУП-ХУІПст.

"Філантропін" І.Базедова як приклад учбового виховного закладу нового типу. Розвиток ідей Ж.-Ж.Руссо у діяльності філантропів.

^ Школа і педагогіка у Західній Європі і США у ХІХст.

Особливості розвитку школи і педагогіки на Заході за нового часу (націо­нально-державна специфіка, розбіжності між напрямами педагогічної думки, шкільного законодавства і системи освіти).

Педагогічна діяльність і спадщина Й.Песталоцці (його теорія елементар­ної освіти, холістичний зміст мети виховання, ідея виховуючого навчання, роз­робка методики початкового навчання і деяких часткових методик).

Дошкільна педагогіка. "Виховання людини" і теорія гри Фрідріха Фребеля.

Керівництво, навчання і моральне виховання як засоби виховання гармо­нійної особистості за педагогічними поглядами Йогана Фрідріха Гербарта.

Дидактика розвиваючого навчання природо-відповідності і культуровід-повідності як головні ідеї Фрідріха Адольфа Дістервега.

Типологія загальноосвітніх закладів Ф.Шлеймахера.

Особливості типів початкової і середньої школи на Заході у XIX ст.

^ Зарубіжна школа і педагогіка першої половини XX ст.

Соціальна педагогіка як вияв педагогічного традиціоналізму. Ідеї пред­ставників Соціальної педагогіки Е.Дюркгейма (його концепція виховання як за­лучення кожного члена суспільства до "колективних уявлень" свого часу), П.Наторпа (його погляди на важливість виховання волі).

Педагогіка неотомізму як спроба синтезу релігії і педагогіки.

Школа у Вальфдорфі.

Містико-антропологічна концепція Рудольфа Штайнера.

Овід Декролі і реформаторська педагогіка.

"Нові школи" і погляди на їхню сутність А.Ферьєра, О.Демолена.

Ідея "громадянського виховання" і трудової школи у спадщині Г.Кершенштейнера.

Здобутки експериментаторської педагогіки, досягнуті А.Лаєм (школа дії), А.Біне, Е.Клапередом, Е.Торндайком.

Педагогічні погляди на дошкільне виховання Марії Монтессорі.

Джон Дьюї - яскравий представник педагогічного "інструменталізму" і прихильник методу навчання шляхом діяння.

Ідеї вільної шкільної общини у педагогічній діяльності О.Нілла.

Традиції вальдорфської школи Р.Штайнера і їхнє сучасне продовження.

Педагогічна технологія С.Френе.

Експериментальні школи США (У.Кілпатрік і метод проектів, К.Уошборн і Вінетка-план, Е.Паркхерст і Дальтон-план).

Екзистенціалістична педагогіка і погляди Ж.-П.Сартра.

^ Сучасна школа в зарубіжній педагогіці.

Сучасні дидактичні концепції Заходу (традиційна парадигма, раціоналіс­тична модель, феноменологічний напрям).

Теоретичні концепції виховання (соціологізаторська парадигма і біопси-хологічний напрям).

Пріоритети виховання у дусі загальнолюдських цінностей, в ім'я миру.

Існуючі підходи до розв'язання проблеми демократизації освіти (егаліта­ризм загальної освіти та диверсифікація освіти згідно з індивідульним нахи­лом).

Напрямки модернізації навчально-виховного процесу у зарубіжній школі.

Традиції практики шкільного виховання у розвинених країнах світу.


^ 3. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ


ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ ВИХОВАННЯ У ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Розвиток освіти і виховання дітей в епоху палеоліту, неоліту і трипільської культури. Писемність. Велесова книга - першоукраїнський літопис.

^ ШКОЛА, ОСВІТА І ВИХОВАННЯ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ

Зумовленість характеру виховання, його змісту, форм і методів географічним положенням, природними та соціальними умовами становлення української народності. Створення буквенно-звукової графіки письма. Станов­лення феодальної держави та прийняття християнства як основні чинники роз­витку грамотності на Русі. Значення реформ Володимира Святославовича для розвитку освіти, сутність поняття "книжне вчення". "Школи грамотності та "школи книжного вчення" в Київській Русі, особливості навчання і виховання в них. Методи вивчення азбуки (буквоскладальний метод). Пам'ятки педагогічної думки ХІ-ХП ст. "Слово про закон благодаті" митрополита Іларіона - перша праця з вітчизняної дошкільної педагогіки.

ОСВІТА Й ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ В ХІУ-ХУ ст.

Вплив на розвиток української культури та освіти феодальної роздробленості, перебування українських земель в складі Польщі, Литви, Угорщини та Молдавії. Ослаблення значущості освіти в Україні. Посилення впливу латинських та католицьких шкіл. Школи при монастирях. Павло Русин. Юрій Дрогобич.

Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі.

^ ОСВІТА Й ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ В ХУІ-ХУП СТ.

Характер освіти в Україні в ХУІ ст. Елементарні школи, колегіуми. Церковні православні школи. Приходські школи, школи підвищено-елементарного рівня.

Виникнення друкарства. Видавнича діяльність українських першодрукарів. Перші друковані навчальні книги (слов'яноруський буквар І.Федорова).

Виникнення і роль братських шкіл. Київська братська школа. Львівська братська школа. Відкриття Острозької Академії. Києво-Могилянська Академія -виникнення, етапи розвитку і становлення. Просвітницька та культурна діяльність П.Могили. Демократичні ідеї освіти й виховання в українській педагогіці епохи відродження. Творчість М.Смотрицького. "Граматика Мелетія Смотрицького". Діяльність П.Беренди, його енциклопедія. "Риторика" І.Галятовського. Педагогічні погляди Є.Славинецького та Є.Полоцького. Педагогічна діяльність С.Яворського. Ф.Прокопович та його роль у розвитку педагогічної думки в Україні.

Система виховання козацької молоді (січові, мистецькі, полкові, школи). Створення козацької педагогіки, її сутність та особливості.

ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА В УКРАЇНІ В ХVIII ст.

Розвиток українського шкільництва у ХVIII ст. Рівень освіти на Лівобережжі та Слобідській Україні. Полкові початкові школи. Січові школи. Головна січова школа (1754-1768). Парафіяльні школи. Колегіуми. Харківський колегіум. Діяльність мандрівних дяків. Втрата Україною автономії (1775) та зруйнування Січі. Реформа 1786 р. і зміни в освіті. Система освіти на Правобережній Україні. Указ Петра ї 1720 р. про заборону друкувати книжки українською мовою і вилучення українських текстів із церковних книг. Освітня політика Катерини II. Наказ 1789 р. про закриття українських шкіл та заборону української мови у навчальних закладах.

Особливості проекту Батуринського університету (1760).

Життя та діяльність Г.Сковороди (1772-1794). Принципи та завдання виховання у педагогічних поглядах Г.Сковороди.

Стан розвитку освіти на західноукраїнських землях. Шкільні реформи Марії Терезії (1777), Йосифа II (1781). Едукаційна комісія і нова система шкільництва.

СТАНОВЛЕННЯ ШКОЛИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (перша половина XIX ст.)

Знищення елементів української освіти російським царатом та процеси уніфікації в освітній галузі. Реформування системи освіти за правління Олекса-дра II. Статут 1804 р. і його наслідки. Реакційна сутність Статуту, виданого Миколою І (1828). Стан освіти і школи. Кирило-Мефодіївське товариство і його освітня програма.

Загальна характеристика освітніх установ України у першій половині XIX ст. (церковно-парафіяльні школи, повітові школи, гімназії, ліцеї, університети). Відкриття Харківського університету (1805). Відкриття Київського університе­ту (1834). Виникнення і розвиток Гімназії вищих наук у Ніжині (1820). Львівсь­кий університет (етапи становлення і розвитку). Духовні семінарії. Духовні училища. Прихідські (початкові) школи. "Інститути шляхетних дівчат". Єпархі­альні школи. Недільні школи (кінець 50-их). Русифікація навчання у навчаль­них закладах.

Життя і педагогічна творчість М.Костомарова. Викладацька та просвіт­ницька діяльність. Етнографічні розвідки.

Ідеї національного виховання у спадщині М.Драгоманова. Просвітницька діяльність М.Драгоманова.

Педагогічні погляди Т.ІПевченка (1814-1861). Освітньо-виховниий ідеал. Сімейне виховання. "Букварь Южнорусский",

Стан освіти в Західній Україні на початку XIX століття та пробудження національної самосвідомості та освітньої справи. Стан освіти в Східній Галичи­ні, на Буковині та в Закарпатті. Боротьба українців за рідну мову та проти полі­тики австро-угорської імперії у галузі освіти. "Руська трійця". "Русалка Дніст­рова".

Становище національної освіти й культури на західноукраїнських землях після революції 1848 р. Просвітницьке товариство 'Талицько-Руська Матиця" (1848). Політична реакція. Післявоєнне десятиріччя (1851-1861) в розвитку освіти на західноукраїнських землях.

Педагогічні погляди та діяльність О.Духновича (1803-1865).

ОСВІТА І ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

Громадсько-педагогічний рух в Україні 60-х рр. XIX ст. Створення Громад на Україні (Київська, Одеська, Полтавська, Харківська, Чернігівська та ін), їх значення у розвитку ідей про національну освіту. Визначні діячі-громадівці (В.Антонович, БТрінченко, М.Драгоманов, П.Житецький, О. Кістяківський, М.Костомаров, В.Науменко, О.Русов та ін.) Просвітницька діяльність Громад, Недільні школи. Значення діяльності М.Пирогова.

Життя, педагогічна діяльність та педагогічна спадщина К.Ушинського.

Діяльність земств у галузі освіти. М.Корф.

Політика царського уряду щодо освіти українців. Валуєвський циркуляр. Емський указ. Шкільні реформи в Російській імперії у 60-80 рр. XIX ст. Типи навчальних закладів. Відкриття Новоросійського університету (1865).

Внесок у розвиток педагогічної думки прогресивних діячів другої половини XIX - початку XX ст.; М.Драгоманова, М.Грушевського, В. Науменка, О.Музиченка, Я.Чепіги, Є.Чикаленка). Просвітницька діяльність Х.Алчевської. Педагогічна спадщина Т.Лубенця.

Вплив подій 1905 р. на умови розвитку української педагогічної думки. Просвітницькі товариства. Роль і значення української преси у розробці проблем національної школи ("Рада", "Громадська думка" та ін.) Педагогічний журнал "Світло". Створення національних підручників. Просвітницька діяльність та педагогічні ідеї Б.Грінченка. Внесок у розвиток української педагогіки С.Русової. Педагогічна спадщина С.Васильченка.

Особливості розвитку народної освіти в другій половині XIX - на початку XX ст. на землях Західної України. Відкриття Чернівецького університету (1875). Педагогічні погляди Ю.Федьковича та І.Франка.

^ УКРАЇНСЬКА ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА ВІД РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОТРЯСІНЬ 1917 Р. ДО КІНЦЯ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ /1917-1945/

Боротьба за українську школу в період визвольних змагань українського народу (1917-1920). Освітня політика українських урядів (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії). Курс на розбудову національної школи та відображення цього в державних документах про освіту. Педагогічні погляди М.Грушевського, Внесок у розбудову рідної школи перших національних міністрів (І.Стешенка, М.Василенка, П.Холодного, І.Огієнка). Педагогічна спадщина СРусової.

Освітньо-педагогічні перетворення на центральних українських землях з часу встановлення радянської влади. Діяльність Народного комісаріату освіти (НКО) в справі реформування освітньої галузі. "Положення про єдину трудову школу УСРР" (1919). Основні засади побудови нової школи в Україні.

Розвиток української системи освіти у напрямі соціального захисту дітей на основі "Декларації Наркомосу УСРР про соціальне виховання дітей" (1920) та постанови НКО "Про дитячі будинки". Г.Гринько та Я.Ряппо - теоретики та організатори нової системи освіти.

Радянізація освіти. "Кодекс законів про народну освіту УСРР" (1922). Освітня робота і боротьба за соціалізм. Коренізація та українізація. Роль народних комісарів освіти О.Шумського (1924-1927 рр.) і М.Скрипника (1927-1933 рр.) в справі українізації. Зміна сутності терміну "українізація" протягом 20-х років.

Пошуки нових шляхів розвитку освіти. Орієнтація на передову педагогічну думку Західної Європи та США. Вплив на українську школу педагогічних поглядів Дж.Дьюї. Особливості змісту освіти у комплексних навчальних програмах. Авторські концепції комплексності (Г.Іваниця, О.Музиченко, І.Соколянський, Я.Чепіга). Комплексно-проектна (з 1930) та проектна (1931) системи навчання. Швидкоминучість ідеї інтеграції у зв'язку із зміною освітньої парадигми.

Розвиток педології як науки про виховання дитини. Видатні вчені - пре­дставники педологічної науки (О.Залужний, І.Соколянський, В Протопопов). Педагогічні погляди С.Чавдарова.

Педагогічна система А.Макаренка. Життя та діяльність вченого. Основні положення теорії А.Макаренка про колектив. Особливості використання праці як фактору виховання. Засади родинного виховання у творчості вченого.

Уніфікація освітньої галузі у 1930-1940-их роках. Сталінські репресії в Україні і їх вплив на освіту. Освітяни в "Спілці визволення України". Розвиток методичної науки. Постанови ЦК ВКП(б) про організацію і зміст роботи радян­ської школи. Українська школа в роки Великої Вітчизняної війни.

Українське шкільництво на західноукраїнських землях. Польська політика утраквізму в освіті Галичини (1919-1920). Функціонування Львівського університету та інших українських закладів освіти у підпіллі. Роль у розвитку шкільництва Галичини греко-католицької церкви на чолі з митрополитом А.Шептицьким. Українське шкільництво Буковини під владою Румунії (з 1918 р.). Розвиток українського шкільництва Закарпаття у складі Чехії (з 1919 р.). Вклад у збереження рідної мови та освіти О.Кобилянської, А.Волошина, М.Підгірянки.

РОЗВИТОК ОСВІТИ, ШКОЛИ Й ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ у 50-90-их рр..ХХст.

Процеси демократизації в країні і їх вплив на школу.


Зміст закону "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР" (1958): запровадження загальної обов'язкової восьмирічної освіти; визначення типів навчальних закладів, що давали повну середню освіту (середні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням, вечірні (змінні) середні загальноосвітні школи з трирічним терміном навчанням, технікуми, середні спеціальні навчальні заклади); школи-інтернати. Позитивні та негативні риси цього закону.

Переведення середніх загальноосвітніх трудових політехнічних шкіл з виробничим навчанням з одинадцятирічного на десятирічний термін навчання. Предметні комісії, розробка навчальних планів і програм. Реформування організації змісту середньої освіти.

Розвиток середньої, вищої та професійної освіти у 60-70 рр. Перехід початкової школи від чотирирічного циклу навчання до трирічного. Обов'язковість середньої освіти. Сутність постанови "Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи УРСР" (1966). Зміни у змісті освіти. Навчальні плани та програми.

В.Сухомлинський - видатний український педагог-гуманіст. Актуальні проблеми навчання та виховання в контексті педагогіки В.Сухомлинського. В.Сухомлинський про виховання особистості

Розвиток українського шкільництва за умов зміцнення тоталітарного режиму (70-80 рр.). Освітня політика урядів Радянського Союзу та її вплив на розвиток української освіти. "Статут середньої загальноосвітньої школи" (1970) і визначення завдання середньої школи як єдиної, трудової і політехнічної. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді і подальший розвиток загальної школи" (1972). "Основи законодавства Союза РСР і союзних республік про народну освіту" (1973). Зміни у змісті освіти. Суть і зміст виховання в радянській школі в 60-80 рр. Постанови уряду про мову навчання, спрямовані у напрямі русифікації української молоді. Постанова "Про додаткові заходи щодо вдосконалення вичення російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах УРСР” (1983).

Криза освіти. Спроби уряду Радянського Союзу реформування освіти та причини їх невдачі (Постанова "Основні напрями реформи загальноосвітньої та професійної школи" (1984). Подальша русифікація української школи. Громадянський рух за перебудову освіти в Україні. Закон про мови (1989).

Вклад українських вчених у розвиток національного шкільництва, педагогічної науки (А.Бондар, Т.Бугайко, Ф.Бугайко, П.Волинський, Г.Костюк, В.Онищук, С.Литвинов, О.Мазуркевич, І.Синиця, В.Смаль, М.Стельмахович, В.Сухомлинський та ін.).

Проголошення незалежності України (1991) - можливість і потреба будівництва національної освіти в Україні.


^ ОСВІТА В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ДУХОВНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ.

Найважливіші напрями відродження освіти в Україні. Інтеграція національної освіти України в світовий освітній простір. Обов^язки держави щодо здійснення загальної середньої освіти в Україні. Закон України "Про осві­ту" (1991; 1996). Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI ст.") (1993). "Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад" (1992).

Концепції національного виховання (1994, 1996). Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи (1992).

Створення Академії педагогічних наук України (1992) і її роль у розвитку національної педагогічної науки.

Конституція України (1996) про освіту. Положення про ступеневу систе­му освіти в Україні (1993).

Вища освіта в Україні; реалії, тенденції, перспективи розвитку. Указ Пре­зидента України "Основні напрями реформування вищої освіти в Україні (1995). "Положення про державний вищий навчальний заклад освіти" (1996). Основні напрямки перебудови вищої і середньої спеціальної освіти в Україні.

Закон України "Про загальну середню освіту" (1997). Концепція системи управління народної освіти (1999).

Інноваційні процеси, нові типи шкіл. Педагогічні технології. Позашкільні заклади. Створення нових альтернативних навчальних закладів. Альтернативна освіта.


^ 4. НАРОДНА ПЕДАГОГІКА В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОМУ АСПЕКТІ


Суть понять "народна педагогіка", "етнопедагогіка". Використання народної педагогіки в родинно-громадсько-шкільному вихованні. Народне родинознавство. Народне дитинознавство. Батьківська педагогіка. Народна дидактика. Народна педагогічна деонтологія.

Становлення української етнопедагогіки. Особливості етапів історичного розвитку української народної педагогіки. Історія розвитку української етнопедагогки. Поняття "традиції етнопедагогіки". Ідеал української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки.

Народна педагогіка в становленні і розвитку педагогічної науки. Використання народної педагогіки видатними педагогами (А.Коменський, Й.Песталоцці, О.Духнович, Г.Сковорода, К.Ушинський, Б.Грінченко та ін.). Висвітлення української етнопедагогіки в науковій літературі. В.Сухомлинський і українська етнопедагогіка.

Народна педагогіка про виховання. Мета, зміст, принципи виховання. Форми, методи виховання. Самовиховання і перевиховання. Народна педагогіка про сімейне виховання. Трудове виховання - основа народної педагогіки. Про моральне виховання. Розумове виховання і народна педагогіка. Естетичне і фізичне виховання.

Народна дидактика. Головна мета народної дидактики. Принципи й методи навчання. Форми організації навчання. Народна дидактика про письменство, книгу, школу, вчителя. Народознавство. Педагогіка народознавства.


9073733521129573.html
9073835521331747.html
9073920300794653.html
9074029415810225.html
9074088061877296.html